Читать книгу Шухлядні краєвиди - Емма Андріевська - Страница 11

Єдиний – дух – і стрижні, і міцели.[17] —

Весь обрій – спух, – кряж: стегна – й парасолі.

Лакрицею – пів неба – позвисало,

Готуючи – перехідну – посілість,

Де – людству – новий вимір – альбатрос. —

Й біжить – факір, на голові – матрац,

Бо – кожному – щемить – й місяцетрус,

І конче – буфер, щоб – до норми – стрес. —

Відвіяв – час – і рідних, і матусю,

Й доводиться – самому – те, що – тисне. —

Женуть – із прірв – потвор – маховики. —

Та – і граніт – колоссям – пророста. —

І море – знов – солончаки – пустель.

Й увесь світ – серце, що— з очей – мости.