Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 72

Півкола, прямокутники, квадрати;

будинки із бетону, криці й скла;

скрізь радіомузика, автомати,

і над усім – звитяжний знак числа.

Кругом сади. На їхні пишні шати

спадає водограїв срібна мла,

а з неба, де горять ясні блавати¹,

спливає золотиста мушмала².

Тут мешкає одна сім’я-громада,

де слів – в’язниця, люпанар³ і кат —

не знають, і де кожен труд – відрада.

Кинджала не кривавить помста й зрада:

братерство тут – найвищий маєстат⁴,

а можний розум – всеєдина влада.