Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 75

Ввесь закутий в чорний дим

(тільки й видно піраміди глею),

оповитий пилом вугляним,

ти гориш в землі і над землею.

Над тобою заграви горять,

коли сиплють кокс у пащі домен,

і, немов титанова печать,

позначає червінь кожен комин.

Крізь валець повзе огненний змій,

і киплять, киплять уключ мартени,

іскри з цебер, мов зірчастий рій,

розлітаються під спів сирени.

Ти – добра підземного владар,

що над ним тяжать віків замети.

В твоїх надрах риється шахтар,

ходить кліть, снуються вагонети.

Бийся, не спиняйся ні на мить,

о крицеве серце індустрії!

Хай ліхтар в копальнях мерехтить,

хай цвітуть залізнокрилі мрії…