Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 74

Переквітує квітень,

Перешумить весна,

І буде тихе літо,

Глибінь ясна.

В глибінь загляне осінь,

Пожуриться сама,

І під гудіння сосон,

Впаде зима.

Та дням нема спокою:

На весну скресне сніг, —

Дивись – стежки знайомі,

Сліди од ніг.

І знов цвітуть черешні,

І зеленіє луг…

Сьогоднішнє, вчорашнє —

Незмінний круг.

І я в цім крузі з вами —

Душа ще молода:

Спадаю й підіймаюсь,

Як дніпрова вода.