Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 76

Виходь на путь сувору і тверезу,

не зупиняйсь, не оглядайсь назад.

Вже роздягнув і дуба, і березу

похмуристий, холодний листопад.

На обрії лягли залізні смуги,

пронизані стовпами димарів.

Там не цвітуть жовтаві рожі туги —

там полум’ям цвітуть і праця, й спів.

Ламай традицій віковічну скелю,

обтрушуй прах невольного життя.

Хто випив келех чарівного хмелю,

тому назад немає вороття.