Читать книгу Вибране - Константинос Кавафіс - Страница 16

– Чого чекаємо, чого на площі з’юрмились?

Бо прийдуть варвари до нас сьогодні.

– Чого ж тоді сенат принишк, не порядкує,

сенатори сидять, не видають законів?

Таж прийдуть варвари до нас сьогодні.

То нащо нам сенаторські закони?

Ось прийдуть варвари, вони й закони видадуть.

– Чого ж то імператор встав удосвіта,

чого при вході в місто перед брамою

в короні, пишно вбраний, сів на троні він?

Таж прийдуть варвари до нас сьогодні.

То імператор там зустріти хоче

їх ватажка. Вже навіть і пергамен є,

де списано усі почесні титули,

що ними того ватажка вшанує він.

– Чого ж це претори та ще й два консули

в гаптованих червоних тогах вийшли?

Чому браслети начепили з аметистами,

перснями зі смарагдами виблискують?

Чому в руках у них коштовні посохи,

різьблені, сріблом-золотом цяцьковані?

Таж прийдуть варвари до нас сьогодні,

а ця пишнота варварів засліплює.

– А чом шановних риторів нема ніде,

чому промов їх звичних ми не чуємо?

Таж прийдуть варвари до нас сьогодні,

а варвари, либонь, промов не полюбляють.

– Чого ж це порожніють площі й вулиці,

так, ніби щось незрозуміле скоїлось?

Збентеження якесь чи то розгубленість,

в задумі по домівках люд розходиться?

Бо смерклося, а варварів не видко.

А тут іще з кордону поприходили

та й кажуть, що нема ніяких варварів.

То як же нам – що діяти без варварів?

Це ж хоч який там, але був би вихід.