Читать книгу Вибране - Константинос Кавафіс - Страница 22

Минається одноманітна днина.

За нею инша йде услід, нудоту навіває.

Ті самі речі, хоч єдина б зміна!

Але незмінна кожна мить, що настає й спливає.

Отак минають місяці поволі.

І те, що кожен з них несе, хто уявити може?

Усі новини є вчорашні й кволі.

Сталося так, що завтра і на завтра вже не схоже.