Читать книгу Вибране - Константинос Кавафіс - Страница 3

Без краплі сорому, жалю чи співчуття

мене високим муром оточили.

У бéзрусі, зневірений, щодня

гадаю лиш, чи стане мені сили?…

Зробить чимало справ хотілося б мені.

Як сталось так, що я нічого не помітив,

ні гуркоту, ні гамору робітників?!

Незчувся – і мене відрізано від світу.