Читать книгу Вибране - Константинос Кавафіс - Страница 19

У намаганнях наших (нас – невдах!)

Скидаємось ми чимось на троянців.

Лише здолаємо успішно щось, одразу

Вже далі пориваємось почате

продовжити з надією на успіх.

Проте завжди щось з’явиться і зупиняє нас.

Вже Ахіллес, здійнявшися на насип,

несамовитим криком нас лякає.

У намаганнях наших ми – троянці.

Вважаємо: хоробрість і рішучість

від нас ворожість випадку відвернуть.

І відступаємо від стін, готові до двобою.

Коли ж випробування час надходить,

нам не стає хоробрості й рішучості,

здригається душа і ціпеніє,

і починаємо ми бігати вздовж стін

з надією, що втеча нас врятує.

Поразка ж – безсумнівна. Нагорі,

на мурах міста вже голосять тризну.

Життя проходить перед нами у риданнях тих.

Пріам з Гекабою [19] оплакують нас гірко.