Читать книгу Намір - Любко Дереш - Страница 38
Розділ ІV
Моя бабця. Хоботне
2
ОглавлениеУ березні відгуляли весілля. Трохи курило снігом, але старі люди казали, що це молодятам на гарну дитину. Хех, приколісти.
Молодого прийняли до хати, і стало трохи тіснувато. А тут ще й у Нелі пузо округлилось. Поза тим, хтось терміново повинен був їхати до баби Віри в село. Обставини синхронно вказали на мене, і того ж дня всією сім’єю вирішили здати бабцю на мою опіку. Подітися було нікуди – спакував речі в наплічник, збігав на вокзал, дізнався, коли поїзд на Тернопіль.
Домашні за той час оцінили, як це, виявляється, зручно для кожного, і зазнали неабиякого полегшення. На радощах влаштували святкову вечерю – з харчів, що лишилися після весілля. Особливо тішилася Неля. Звечора я розпрощався з усіма, а вдосвіта, нікого не будивши, почимчикував собі на потяг.