Читать книгу Флорентійські хроніки. Державець (збірник) - Никколо Макиавелли - Страница 16

Тим часом помер цезар Карл, передавши трон своєму синові Людовікові. По кончині ж останнього між синами його пішли такі чвари, що на час онуків франкський рід утратив імперію, яка перейшла до германських зверхників: першим германським цезарем став Арнольф. Через колотнечу дім Каролінгів утратив не лише імперію, а й королівство Італійське. Оскільки в силу знову вбилися лонгобарди, вони заходилися гнітити папу і римлян. Більше не бачачи, до якого державця звертатися по допомогу, першосвященик мусив проголосити італійським королем Беренгарія, дука Фріульського. Ці події підохотили гуннів, замешканих у Паннонії, вдертися до Італії, але, погромлені Беренгарієм, вони повернулися до Паннонії, тобто до Угорщини, як нині вони іменували цю провінцію. У Греції в цей час цезарем став Роман, який забрав престол у Константина, котрий поставив його на чолі армії. Дізнавшись про це, Апулія і Калабрія, які були, як ми вже говорили, під зверхністю цієї імперії, вчинили заколот, і Роман, обурений їхнім виступом, дозволив сарацинам вдертися в ці землі, які ті й захопили, після чого сарацини спробували напасти на Рим. Проте римляни, оскільки Беренгарій у цей час відбивався від гуннів, обрали своїм полководцем Альберіха, дука Тосканського, і завдяки звазі його врятували Рим від бусурманів. Останні, знявши облогу, звели на горі Гаргано фортецю, звідки панували над Апулією й Калабрією і шарпали інші італійські землі.

Отже, для Італії настали найсмутніші часи: з боку Альп їй загрожували гунни, з боку Неаполя сарацини, і це лихоліття тривало за панування трьох Беренгаріїв, які сідали на трон поспіль. Хиталися основи Церкви й папської влади; папа не знав, до кого звернутися по допомогу, оскільки західні правителі гризлися між собою, а східні були зовсім безсилі. Араби сплюндрували місто Геную і все узмор'я, але ці самі знегоди піднесли Пізу, куди втікали племена, вигнані з рідних місць. Події ці відбувалися близько дев'ятсот тридцять першого року християнського літочислення. Але коли імператором став Отон, син Генріха і Матильди, дук Саксонський, муж обачний і тямовитий, папа Агапій закликав його прийти в Італію і визволити її від ярма Беренгаріїв.