Читать книгу Флорентійські хроніки. Державець (збірник) - Никколо Макиавелли - Страница 4
Флорентійські хроніки
Книга перша
Зміст
ОглавлениеІ. Навала варварів на Римську імперію. – II. Франки і бургунди дають ім'я Франції і Бургундії, гунни – Хунгарії, англи – Англії. – III. Вторгнення гуннів і вандалів в Італію. – IV. Королівство Теодоріха та остготів. – V. Виникнення нових мов: викликані цим великі зміни у світі. – VI. Смерть Теодоріха, через що імператор Юстиніан, запалений надією, посилає Велізарія, щоб він вигнав готів з Італії. Тотіла заволодіває майже всією Італією, але, розбитий Нарсесом, який заступив Велізарія на чолі імператорського війська, вмирає, і з його смертю закінчується панування готів. – VII. Імператор Юстин запроваджує в Італії новий порядок правління і призначає екзарха у Равенні. – VIII. Нарсес підбиває лонгобардів на захоплення Італії, а ті, захопивши країну, поділяють її на тридцять герцогств. Розамунда. – IX. Піднесення влади понтифіків. – X. Папа звертається по допомогу до французького короля Пипіна проти лонгобардів. Передача Пипіном нових земель папі. – XI. Карл Великий розбиває лонгобардів. Відновлення Західної імперії. – XII. Імперія переходить до германських правителів. – XIII. Спосіб правління і поділ італійських держав. – XIV. Миколай II доручає обрання пап кардиналам. – XV. Олександер II відлучає від Церкви Генріха II і змушує на вимогу його підданців благати папу простити його. Гвельфи і гібелліни. – XVI. Нормани засновують королівство Неаполітанське. – XVII. Урбан II вирушає до Франції і закликає там іти у Перший хрестовий похід. Орден єрусалимських рицарів і храмовників. Нещасливий кінець хрестових походів. – XVIII. Графиня Матильда вмирає, залишивши свої володіння Церкві. Фрідріх Барбароса. Його суперечки з Олександером III. Це змушує лонгобардів об'єднатися проти нього. – XIX. Убивство Томи Бекета. Короля Англії визнано винним. Фрідріх мириться з папою. Його смерть. – XX. Королівство Неаполітанське переходить до дому Свевів. Створення ордену домініканів і францисканів. – XXI. Початок піднесення дому д'Есте. Розкол міста і синьйорів на гвельфів і гібеллінів. Фрідріх II. – XXII. Смерть Фрідріха II, який заповідає володіння своєму синові Конрадину. Володіння переходить під опіку незаконного сина Фрідріха Манфреда. Ворожнеча між Манфредом і Церквою, через яку папа Урбан IV закликає до Італії Карла Анжуйського і віддає йому королівство Сицилії і Неаполя. Битви біля Беневента і під Тальякоццо. – XXIII. Підступна політика пап, спрямована на те, щоб тримати в покорі Італію. – XXIV. Сицилійська вечерня. – XXV. Імператор Рудольф продає незалежність багатьом італійським містам. – XXVI. Рішення папи Боніфація VIII про святкування ювілеїв. Климент V переносить Святий престол до Авіньйона. Генріх Люксембурзький прибуває до Італії з наміром об'єднати її й примирити. Він безуспішно облягає Флоренцію і вмирає в Буонконвенто у розпал свого походу. – XXVII. Вісконті приходять до влади в Мілані й виганяють звідти торріанів. Джан Галеаццо – перший дук Міланський. – XXVIII. Людовік Баварський і король Чехії Іоанн прибувають до Італії. Ліга італійських міст проти Іоанна і папи. – XXIX. Виникнення Венеції, її зростання і занепад. – XXX. Чвари між Бенедиктом XII та імператором Людовіком. – XXXI. Кола ді Рієнці, римський трибун, намагається вернутися до колишнього ладу республіки. – XXXII. Відзначення ювілеїв зводиться до 50 років. Королева Джованна дарує Авіньйон Церкві. Кардинал Егідія д'Альборнос відновлює в Італії владу пап. Війна між генуезцями та венеційцями за володіння островом Тенедос. Перше застосування артилерії в Італії. – XXXIII. Розкол у Церкві, в Неаполі та Ломбардії. – XXXIV. Наймані війська. Венеційці забирають Верону. – XXXV. Чвари між папою Інокентієм VII і римським народом через вольності. Церковний собор у Пізі. – XXXVI. Церковний собор у Констанці і кінець тривалої схизми між антипапами Григорієм XII, Бенедиктом XIII і Іоанном XXIII. – XXXVII. Філіппо Вісконті знову заволодіває Міланом. – XXXVIII. Королева Неаполітанська Джованна II і її інтриги. – XXXIX. Політичне становище Італії в середині XV століття.