Читать книгу Флорентійські хроніки. Державець (збірник) - Никколо Макиавелли - Страница 20

Між нащадками Карла Великого, як уже згадувалося, виник розбрат, який дав змогу новим північним племенам, так званим норманам, вдертися до Франції й захопити в ній цілий район, відтоді й іменований за їхньою назвою Нормандією. Частина цього племені прийшла в Італію тоді, коли там панували Беренгарії, сарацини та гунни, і підбила деякі землі в Романьї, вийшовши звитяжно з усіх цих воєн. Один з норманських князів, на ймення Танкерд, породив кількох синів, з котрих особливо проявив себе Вільгельм, на прізвисько Залізна Десниця, і Робер Гвіскар. Коли трон посів Вільгельм, колотнеча в Італії пішла на спад, проте Сицилію ще утримували сарацини і щодня чинили наскоки на італійське узмор'я. Тоді Вільгельм змовився з державцями Капуї і Салерно, а також з Мелорхом, намісником грецького цезаря в Апулії та Калабрії, висадитися в Сицилії і, взявши гору, поділити захоплену здобич і панство між собою на чотири рівні частки. Цей захід завершився успішно, сарацинів було вигнано, і Сицилія звільнена, після цієї перемоги Мелорх таємно викликав з Греції армію і заволодів усім островом від імені цезаря, попаювавши тільки луп. Вільгельм цим був дуже незадоволений, але, відклавши помсту до зручнішої нагоди, поїхав з Сицилії вкупі з властителями Салерно і Капуї. Як тільки вони розлучилися з ним, повернувшись до себе додому, Вільгельм, замість вертатися до Романьї, повів свої загони в Апулію, зненацька захопив Мельфі і, попри опір сил грецького цезаря, підгорнув під себе майже всю Апулію і Калабрію; в цих провінціях на час папи Миколая II царював брат його Робер Гвіскар. Не зумівши домовитися зі своїми небожами про поділ спадщини, Робер звернувся до посередництва папи, на що папа залюбки пристав, розраховуючи дістати з Робером підпору як проти германських цезарів, так і проти зухвальства римського народу. Ці розрахунки, як ми вже переконалися, виправдалися, коли на прохання Григорія VII Робер прогнав Генріха з Рима і приборкав римлян. Роберові спадкували його сини, Роджер і Вільгельм, які прилучили до своїх володінь іще Неаполь і всі землі між Неаполем і Римом, а потім і Сицилію, державцем якої проголосив себе Роджер. Але коли Вільгельм подався до Константинополя женихатися до імператорської доньки, Роджер напав на братові володіння й захопив їх усі. І пишаючись усіма цими здобутками, він спершу проголосив себе італійським королем, але потім, обмежившись титулом короля Апулії і Сицилії, став першим, хто дав ім'я і лад цьому королівству, яке ще й донині існує в давніх своїх кордонах, хоча кров і раса мінялися не раз, бо коли перевівся норманський рід, трон посів німецький, потім французький, після того арагонський, а сьогодні на острові порядкують фламандці.