Читать книгу Дон Жуан - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 14

Шукати рівні їй вважав би я за гріх:

Бо переважила і праведниць усіх,

І так зневажила чортячі трихи кляті,

Що й янгол перестав спасенну охраняти.

У всіх чинах своїх так праведна була,

Як в Гаррісиновім годиннику стріла.

На світі луччого нічого не видали,

Хіба те мазиво, що М а к а с с а р прозвали.