Читать книгу Дон Жуан - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 22

Ледаче, в кучерях круг голови, хлопя

Шкодливе змалечку було собі маля.

Родителі його ні в чім ладу не знали,

Опріч у тім, що вдвох усяк його псували.

І виросло з його без упину чортя,

Замість, щоб гризтися між себе без пуття,

Послать було б його в яку хорошу школу,

Чи дома чустрити, як слід, про довшу пору.