Читать книгу Дон Жуан - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 8

У памяті її ніхто не бачив дна,

Мов актор, знала всі комедії вона,

Коли б хто роль свою забув слебезувати,

Могла б вона йому напамять проказати.

І той, хто синії панчохи поучав,

Як бог сей світ создав, як чорт на бога встав,

І той — здалось би нам — не тямить ні белмеза,

Така промовиста була донна Інеза.