Читать книгу Дон Жуан - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 17

Інеза ж, дивлячись понад людьми згори,

Цінила високо достоїнства свої,

Зневагу стерпіти — се треба буть святою

В моральності своїй вона й була такою,

Та в неї у душі чортяче щось було:

Часом находило таке за неї зло,

Що правду й вигадку свою докупи бгала,

І моркву Хозові вже не шкребла — стругала