Читать книгу Заворожена криниця - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 11

Квітки з сльозами,

Сльози з квітками

Не розлучаються, сестро, ніколи.

Скроплюють сльози

Пишнії рози,

Свої розкішні величні престоли.

Благоухають,

Землю скропляють

Пишні престоли праведних сліз — рози.

Їм же відрада,

Вища награда, —

Чисті, да щирі, да праведні сльози.