Читать книгу Заворожена криниця - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 3

Благословляю час той, і годину,

І ту ясну невимовну хвилину,

Як я, об’їхавши світ-Україну,

Тебе побачив, над людей людину.

В тобі з душею понялась урода

І з серцем тихим — розуму свобода…

Пещене чадо рідного народа!

Пишається тобою вся природа.

До тебе я, приблуда, приблудився,

На тебе я, мов на святу, дивився,

Твоїм умом і серцем просвітився,

Немов на світ удруге народився.

Благословен же час той і година

І ти, ясна, незабутна хвилино.

Як світ мені широкий — Україна

В тобі з’явився, над людей людино!