Читать книгу Заворожена криниця - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 4

Блукав я самітно проміж деревами

З моєю печаллю один

І мучивсь гіркими давнішніми снами,

Та й знов собі серце вразив.

Де ви сього слова про жаль мій набрали

Пташки, в воздуховій горі?

Коли б же ви про мене у співах мовчали,

Було б іще гірше мені.