Читать книгу Заворожена криниця - П.А. Кулиш, Пантелеймон Куліш, Пантелеймон Кулиш - Страница 2

І вдень журюсь, і серед ночі:

Ой Лелечко ж, мій боже Лелько!

Весна та гарні карі очі

У змові на моє серденько.

Весна та гарні карі очі

На мене потайно змовлялись,

І рози й солов’ї щоночі

В ті, певно, змовини мішались.