Читать книгу Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом - Річард Темплар - Страница 14

Правила, якI варто порушити
«Завжди знайте, що сказати»

Оглавление

Це те, про що мене часто запитують. Якщо ви вкрай сором’язливі та важко зближуєтеся з людьми, світські заходи можуть викликати у вас неабиякий страх. Неважливо, що це – звичайна розмова зі сторонніми людьми взагалі чи тільки представниками протилежної статі чи спілкування з топ-менеджерами на роботі, – вас ця перспектива може серйозно лякати. Що ви говоритимете? Раптом ви мовчатимете? А якщо пошиєтесь у дурні?

Мушу відразу визнати, що я такої проблеми не маю. Я розмовлятиму будь із ким. Дехто може навіть сказати, що я надто балакучий. Однак багато моїх приятелів стикаються з цією проблемою, іноді щодня, тому я чудово розумію, що для таких людей це може перетворитися на тортури.

Я часто помічав, скільки зусиль вони докладають, щоб підтримати ввічливу бесіду на вечірках і під час зустрічей. І можу сказати, що найуспішніші співрозмовники переважно слухають, а не говорять. Усе, що вам потрібно, – декілька запитань, які ви можете поставити людині, аби розпочати розмову, а потім хай говорить вона. Рано чи пізно, якщо ваш співрозмовник не безнадійний зануда, він розбурхає вашу уяву. Тоді ви зможете відійти від сценарію та ще чимось поцікавитися. Долучившись у такий спосіб до розмови, ви, ймовірно, помітите, що поступово стаєте її учасником. Згодом, навіть не усвідомлюючи цього, ви захопитеся бесідою і вам не доведеться докладати особливих зусиль. Та коли ви все-таки відчуватимете скутість, то можете й надалі перебувати в ролі слухача.

Люди обожнюють розповідати про себе, ділитися своїми думками, досвідом, ідеями. Ніхто не буде проти, якщо спонукати його говорити більше, а більшості це буде до вподоби, люди оцінять вашу зацікавленість.

Пам’ятаю давнього друга нашої родини. Здається, він мені в батьки годився. Необхідність спілкуватися з ним під час зустрічі наганяла на мене жах і була тягарем.

Його робота здавалася мені одноманітною, а життя – сірим. Потім, одного дня, він почав розповідати мені свою теорію щодо павуків. Він уважав, що причиною нашого страху перед ними є підсвідоме визнання павуків особливим видом прибульців. Вони потрапили до нас з іншої планети… Після цього він мене фактично причарував, це точно. Я не розумів, що мене більше захопило – його теорія чи той факт, що її автором була людина, від якої я такого ніяк не чекав.

Ще одна особливість такого підходу до спілкування полягає в тому, що він змушує вас забути про власні відчуття та зосередитися на іншій людині. А коли ви не думаєте про свою сором’язливість, у вас набагато більші шанси розслабитись і зануритись у розмову.

Якщо ви маєте з кимось зустрітись, підготуйте декілька підхожих фраз (будь-яких, наприклад: «Чув, що ви заповзятий тенісист…»). Коли ви не знаєте, кого саме зустрінете, складіть стандартний перелік запитань, які можна поставити будь-кому. Кожен охоче розповідає про свої захоплення, тож спробуйте дізнатися про хобі співрозмовника («Що ви робите на дозвіллі?»). Таким чином вам доведеться вступати в бесіду лише тоді, коли ви будете до цього готові. До речі, кожному подобається, коли його уважно слухають.

Правило 10

Якщо вам важко говорити, спробуйте слухати

Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом

Подняться наверх