Читать книгу Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом - Річард Темплар - Страница 18

Коли я був дитиною, мене навчали, що бути нескромним – це непристойно. Постійно треба було принаймні вдавати скромність. Суть у тім, що люди самі можуть розгледіти ваші вміння, ваші таланти, природні здібності, сильні сторони, досягнення та успіхи – їм не потрібно на це вказувати.

Сьогодні в суспільстві цей принцип визнають за правильний, він досить поширений, хоча я особисто не прихильник удаваної скромності. Ви легко можете бути і скромною людиною, і водночас мати гідність. Є, однак, варіант – стати хвальком, але таку поведінку ніколи не вважатимуть правильною.

Проте, коли йдеться про роботу, не можна розраховувати, що ваше керівництво помітить вашу розробку, чи усвідомить, що саме ви запропонували надзвичайно ефективну нову систему, чи згадає про чималий шмат роботи, з яким ви впоралися минулого лютого. Ви маєте розповісти їм про це.

Я знаю людей, які роками майже не просувалися кар’єрними сходинками, не розуміючи, чому інші швидко обходять їх. А причина була доволі простою: вони не привертали до власних успіхів увагу свого боса (чи боса свого боса). Річ у тому, що в сучасному світі бізнесу менеджерам ніколи сидіти й розмірковувати над результатами роботи членів команди. За браком часу вони нічого не помічають, за винятком того, що в них під носом. Тож, коли ви хочете, щоб на ваші здобутки звернули увагу, підсуньте їх під ніс керівництву. А потім покажіть пальцем.

Звісно, і в цьому разі не слід удаватися до вихваляння. Це ніхто не сприймає позитивно. Ви не можете ходити коридорами офісу, вигукуючи на все горло: «Тут ніколи не було продавця, кращого за мене!», та сподіватися, що це комусь сподобається. А питання вподобань відіграє грає тут неабияку роль: менеджмент ніколи не запропонує вам вищої посади, якщо вас усі недолюблюють. Отже, як переконати боса, що ви чудово розумієтеся на тому, що входить до сфери вашої діяльності?

Для початку подбайте про те, щоб вашим ім’ям чітко (проте не нав’язливо) було підписано кожну довідку, доповідну записку – будь-який документ, який ви підготували. Домігшись конкретного успіху, розішліть електронні листи. Я не маю на увазі щось на кшталт «Ну хіба я не геній?». Ідеться про щось доречне: ви можете попросити надіслати відгук, привернути увагу до значного зростання продажу або вдалої операції, поділитися інформацією, отриманою від споживачів. Ви можете навіть увести боса в число адресатів, розсилаючи членам своєї команди лист із подякою за роботу. Це все зверне увагу на вашу відповідальність і водночас не виглядатиме хизуванням. Обов’язково під час атестації згадайте про речі, якими можна окремо пишатися, якщо раптом ваш бос забув про них. А якщо ви досягли особливого успіху завдяки новій системі, підходу, технології, яку запропонували саме ви, тоді за власною ініціативою підготуйте доповідь про потенційну вигоду в разі широкого запровадження вашої новації.

Розумієте? Жодна з цих дій не змусить вашу бабусю звинувачувати вас у нестриманості та самовихвалянні, проте кожна сприятиме тому, щоб ваш хист помітили. Таким чином, коли наступного разу виникне питання щодо кандидата на вищу посаду або ж про підвищення йому зарплатні… ваше ім’я згадають.

Вам треба робити лише одне, аби всі зусилля не виявилися марними, – блискуче виконувати свої обов’язки.

Правило 14

Ніхто на роботі не дізнається про ваші успіхи, доки ви не розповісте про це самі