Читать книгу Восьма звичка. Від ефективності до величі - Стівен Р. Кові - Страница 32

З: Ми є продуктом природи (наші гени) чи виховання (навчання і життєве середовище)?

В: У самому запитанні криється неправильне зіставлення. Воно ґрунтується на помилковій парадигмі або ж «карті» людської природи, на концепції детермінізму[12]. Ми не є ані продуктом природи, ані виховання; ми – результат вибору, оскільки між стимулом і реакцією завжди існує проміжок. Якщо ми мудро використовуємо своє право вибору на основі принципів, проміжок збільшується. Маленькі діти і люди з порушенням інтелекту можуть не мати цього проміжку, проте у переважної більшості дорослих він є. Детермінізм глибоко укорінився в сучасну культуру і підживлюється почуттям страху відповідальності, адже, якщо у мене є вибір, я сам відповідальний за те, що зі мною відбувається. Доки людина чесно не зізнається: «Я такий, який є» і «Я там, де є, оскільки сам вирішив бути тут», вона не зможе сказати переконливо: «Я обираю інший шлях».

З: Лідерами народжуються чи стають ними під впливом довколишніх обставин і виховання?

В: Знову ж таки, це питання опирається на хибне зіставлення, спотворену парадигму детермінізму. Завдяки проміжку між стимулом і реакцією люди мають можливість вибору; тому лідерами не народжуються і не стають – ані під впливом оточення, ані під впливом виховання. Лідери створюють себе самостійно, вибираючи свою реакцію, і якщо вони опираються на принципи і виховують у собі дисципліну, їхня свобода вибору збільшується. У книжці «Молоді розумники і дідугани: як епоха, цінності і визначні моменти формують лідерів» (Geeks and Geezers: How Era, Values, and Defining Moments Shape Leaders) Воррен Дж. Беннінc і Роберт Дж. Томас доводять, що лідерами не народжуються, а стають. Основна ідея полягає в тому, що завдяки певному глибокому трансформативному досвіду, люди зважуються на певний вибір, що допомагає їм стати лідерами. Доктор Ноел Тічі[13] також, по суті, заявляє, що лідерами не народжуються – лідерами вчаться бути. Крім того, йдеться про те, що люди обирають навчання і використовують отримані знання. В обох випадках автори говорять, що насправді лідерами не народжуються і не стають, лідери створюють себе самостійно: лідерство – це функція вибору.

З: Чи потрібно розвивати всі чотири види здібностей або інтелекту?

В: Так, оскільки ви не зможете по-справжньому розвинути лише один із них до зрілого, стійкого рівня, не працюючи над всіма чотирма. Саме це й означає цілісність – побудову всього нашого життя на основі принципів. Наша здатність створювати й отримувати задоволення залежить, зрештою, від нашого характеру, нашої цілісності. Потрібно постійно докладати зусиль, аби розвинути фізичні, емоційно-соціальні і духовні «м’язові тканини», виходячи із зони комфорту і виконуючи вправи, які пошкоджують цю тканину (біль); згодом, після необхідного відпочинку і розслаблення, ця тканина відновлюється, збільшується і зміцнюється. Прочитайте про це в книзі Джима Лоера і Тоні Шварца «Переваги повної відданості» (The Power of Full Engagement).

З: А як щодо пенсії?

В: Звільняйтеся з роботи, але ніколи не відмовляйтеся від вагомих проектів. Якщо ви хочете прожити довге життя, вам необхідний позитивний стрес, тобто глибоке відчуття значущості вашого внеску в корисні проекти і справи, зокрема ті, що стосуються різних поколінь вашої родини. Якщо ви хочете швидко померти, грайте на пенсії в гольф, ходіть на риболовлю і вештайтеся довкола, ковтаючи приписані вам пігулки і зрідка зустрічаючись з онуками. Хочете доказів? Прочитайте книжку «Стрес без дистресу» (Stress Without Distress) Ганса Сельє.