Читать книгу Дитячi мрiї. Вiршi - Вадим Ферзь - Страница 10

Настала ніч – і скрізь червоно.

Місяць жевріє, хмарки небо вкрили.

Сутінки скрізь простяглися чудово.

Тіні тремтять i шумлять вiтра крила.

І де-не-де в хмарках полисне

Блискавка раптом – небесная кара.

Темінь тканиною чорною висне.

Небо нічне пломеніє все жаром.

Садок чудовиськом чорніє.

З нiчкою мiсяць кружляє у вальсi,

Ковза по хмарці, неначе по мрії,

Ватою хмарною він укривався.

Вже різнобарвний ніжний ранок

В лісі іде, потихеньку крадеться.

Вікна веселкою грають, а ганок,

Наче та дівка, рум'янцем береться.