Читать книгу Дитячi мрiї. Вiршi - Вадим Ферзь - Страница 2

Штормять садiв зеленi хвилi,

На вітах яблука висять.

Цим літом ви, плоди, вродились!

Це – найцiннiший лiта скарб!

Я вас прошу, мої сади,

Ви кожен рік родіть плоди,

Щоб яблука були і груші,

І солов'ї б співали дужче,

А сад із вітром би затихли

І занiмiли би вiд втiхи.

В саду затьохкав соловей,

Аж я замилувався. Гей!

Співай про сад i нашу працю,

Веселкою переливайся,

Радій життю, радій теплу,

Пірни в ранкову сиву млу,

Як вмиються росою всі дерева,

Туман на гілля ляже молоде,

Окреслиться схід смугою рожево,

Засяє в плесах сонце золоте,

Я вийду в молодий і пишний сад,

Де слив смачних ось пломеніє ряд.

Їх аромат я жадібно ловлю,

Куточок цей казковий я люблю…