Читать книгу Дитячi мрiї. Вiршi - Вадим Ферзь - Страница 3

Місяць глядить у замерзле віконце,

Кидає іскри на шибки квітчасті.

Ніч у вікно, як прозоре суконце,

Лізе морозна, зимова i ясна,

Свіжістю вабить зимового шума,

Світиться місяць – цей серп золотистий,

Наче замріявсь і щось там він дума

Про зорі далекі, про далі імлисті…

Аж ось різнобарвний і ранок крадеться —

Місяць вже мліє, біліє і гасне

Сонечко встане, стиха озирнеться

І посміхнеться зимі цій прекрасній.