Читать книгу Дитячi мрiї. Вiршi - Вадим Ферзь - Страница 5

О, оксамитнеє море нічне,

Яке ж ти сріблясте, прекрасне!

Чаруєш мене, ти зі мною сумне.

За лоном твоїм спить вже сонечко ясне.

Пітьмою все море навкруг залило,

Ось місяць вже встав – і проміння,

Як стежка, лягло і повільно пливло,

На березі золотом сяє каміння.

О море Азовське, о море моє,

З тобою забудеш і горе!

І все, що тут є, полюбив, як своє,

І жити б хотів я при березі моря!