Читать книгу Дитячi мрiї. Вiршi - Вадим Ферзь - Страница 7

Настав літній вечір; дзижчать комарі

Все жалять, і жалять, і жалять.

І навіть вітрець не гуде в димарі,

А я в тишині комарів б'ю без жалю.

Над полем і місяць рожевий он сходить;

Він ллє на хмариночки сяйво своє

І колесом котиться по небозводу,

І жовтим промінням хмаринки він б'є.

Шумить у травичці густій сонний вітер,

Вже сон випуска з рукавів своїх чари.

Над полем стемнілим і місяць не світить,

Бо він заховався у сивії хмари.

Ось л̀ише я тільки так сильно гукну

У ту далечінь, де стоять темні гори,

До мене в ту мить крізь шовкОву пітьму

Озветься луна із гірської комори.