Читать книгу Дитячi мрiї. Вiршi - Вадим Ферзь - Страница 11

По блискучій вже покрівлі

Сонце тихо покотилось

І за сосни мовчазливі

Заховало личко миле.

І небесне синє сито

Золотистою мукою

Майже все уже набите.

Впала зірка за горою,

Капають яскраві зорі

В синє море,

Капають в безодню чорну,

За безмовну

Кучеряву сонну липу…

Місяць світить.

Видно, як синіє скрізь

Небо за селом.

Спить сосновий чорний ліс

Під нічним крилом…