Читать книгу Я мушу мовчати - Вадим Рибачук - Страница 1

А сум розпростовує постіль

І кличе до сну уперті надії.

Не хочу стояти з тими я поспіль,

Хто кривду у серці своєму ліліє.

Заплющує правда веселощам вії

І істини стеле хустину просту.

Бо як досягаєш бажані мрії —

Думками завваж про їх чистоту!