Читать книгу Я мушу мовчати - Вадим Рибачук - Страница 18

Я не хочу, щоб ти приїжджав,

Щоб до кави приносив дарунки.

Ти повір, в мене безліч є справ,

Завтра дощ буде зводить рахунки

З моїм сумом, чи радше з тривог

Позриває старі насінини…

Я пробачу тебе, я – не Бог!

Та не бачу для зустрічей днини.

Хочеш місця в моєму житті.

А чи буде знов чиста водиця?

В мене звички, ти знаєш, не ті,

Що вчиняти все так, для годиться.