Читать книгу Соняшник. Поезії 1960–1970 років - Иван Драч - Страница 30

Що за година, що за причина —

Здибився світ од наруг…

Став на межу молодий Тичина,

Врізав у землю плуг.

Всяке перекотиполе під пласт лягало,

Всяка ромашка бліда,

Чорнозему брили круто вергала

Міць молода.

Полин прикидав, нехворощ різав,

Краяв за пругом пруг

Гартований шмат заліза —

Плуг.

Слухняна веселка йому награвала

На сонячних струнах,

І до чепіг прикипала

Рука юна…

Куди не підеш Україною —

Сонце кларнетить навкруг.

Хай голова в інеї —

Крає

крицевий

плуг!