Читать книгу Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей - Девід Роуз - Страница 13

Роботи, подібні до Kismet, порушують вкрай важливе питання: як соціальна взаємодія з наділеною особистістю технологією відбивається на нас із вами? Соціально-психологічна концепція (та загальноприйняте розуміння) взаємності стверджує, що те, як ми ставимося до інших, впливає на те, як інші ставляться до нас у відповідь. Цей принцип лежить в основі людської поведінки. Добро породжує добро. Проте як працює правило взаємності у разі нашої взаємодії з роботами?

На допомогу знов-таки приходить дослідження, яке провів Кліффорд Несс зі Стенфордського університету. 1996 року він вивчав, як люди реагуватимуть на роботів, що нібито реагують на них певним чином. У ході його експериментів люди проявляли значно більшу готовність виконати марудну вправу для послужливих комп’ютерів, аніж для непослужливих. Результати Несса свідчать на користь твердження, що між нами та неживими предметами розвиваються людиноподібні стосунки.

Дослідники розробили інші способи докопатися до природи відносин між людьми та роботами. Приміром, Криштоф Бартнек випробовував роботизовану версію досліджень механізмів підкорення Мілгрема: знаменитий експеримент з електрошоком, у межах якого піддослідний збільшує напругу доти, доки не стає очевидно, що людина, яку б’є струмом, страждає; проте, підкорюючись тискові експериментатора, продовжує збільшувати напругу (електрошок несправжній). В експериментах Бартнека брав участь робот-кіт. Піддослідних просили пограти в комп’ютерну гру, посадивши поруч робота-кота. Деякі коти допомагали гравцям, деякі – ні. Закінчивши гру, люди отримували інструкцію вимкнути роботів. І тут ставався цікавий поворот: коти-роботи не хотіли, щоб їх вимикали, і починали благати зберегти їм життя. Зрозуміло, учасників експерименту це дуже непокоїло. Вони почувалися так, наче вбивають цих котів. Особливо вагалися натискати на вимикач люди, яким коти-роботи допомагали під час гри.