Читать книгу Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей - Девід Роуз - Страница 8

Споживча протезна технологія 1980-х і 1990-х років стосувалася органів слуху, проте в цьому десятиріччі ми побачимо візуальний аналог Sony Walkman та iPod – персональну індикацію на лобовому склі (ІЛС). Сьогоднішні ІЛС вбудовуються в окуляри чи візири, на які проектується інформація, що наче висить у повітрі у вас перед очима, як у разі Google Glass, або у великі скляні панелі на кшталт лобового скла автомобіля.

Терміново необхідно розробити кращий дизайн цих систем. Приміром, у автомобілі ІЛС розташовано безпосередньо в полі зору водія. Перевага в тому, що не потрібно опускати погляд на інформаційний дисплей, випускаючи з поля зору дорогу, але є ризик відволіктися на інформаційне сміття на лобовому склі. Ви відчуваєте когнітивне перевантаження, втрачаєте зосередженість на дорозі і не встигаєте зреагувати на оленя, що перебігає шосе, чи машину, що виїхала на вашу смугу. Перед інженерами та дизайнерами стоїть завдання створити достатньо яскраву ІЛС, щоб її було видно в сонячний день, але не таку яскраву, щоб водій зазнавав перевантаження під час нічної їзди. Автовиробники розглядають ІЛС як спосіб зробити свій продукт інакшим, таким, що виділятиметься на фоні продукції конкурентів. Вона показуватиме не лише інформацію зі стандартної приладової дошки, себто швидкість, рівень споживання палива, обрану музику тощо, а й інформацію з Інтернету. Очікуйте, що ІЛС вітрового скла, яка досі лишається дорогим задоволенням, стане стандартом не тільки в автомобілях, а й на багатьох інших скляних поверхнях на кшталт стін конференц-залів, дверей, навіть автобусних вікон. У військовій сфері, де інформація дуже щільна, час реакції повинен вимірюватися частками секунди, а вартість – не перешкода, ІЛС уже давно стала стандартом у кабінах літаків і системах керування озброєнням. (Звісно, після появи самокерованих автомобілів вам буде потрібна не ІЛС, а подушка під голову для сну; детальніше про це далі.)

То в чому проблема з проектуванням інформації на окуляри всіх і кожного задля створення персональної лінзи для споглядання світу? Буму носильних персональних ІЛС завадили принаймні три фактори, не рахуючи очевидного – вартості (поза військовою сферою). По-перше, пристрої були завеликі та некомфортні для постійного носіння. По-друге, вони досі такі потворні, що жодна людина, яка хоч трохи себе поважає, не буде їх носити. По-третє, надавана ними інформація не така корисна, щоб переважити їхній потенціал відволікання. Чи справді так важливо в процесі їзди безперервно відстежувати тиск у шинах чи рівень склоочищувача? Ні. Швидкого погляду час від часу цілком достатньо, плюс так, можливо, безпечніше. Якщо треба постійно дивитися крізь дисплей, дизайн подання інформації має бути значно вишуканішим за той, який уявляли собі автори переглянутих мною фільмів про робокопів, супершпигунів чи залізних людей.

Утім, мене цікавлять категорії-першопрохідці, представники яких – скажімо, військові пілоти – повинні носити окуляри та шоломи. Екіпажі комерційних авіалайнерів та гелікоптерів також природні кандидати на встановлення якогось різновиду протезів для надання інформації. Будівельникам байдуже, чи їхній одяг модний, а от, що найважливіше, інформація, до якої вони могли б доступатися, може бути дуже цінною для їхньої праці та безпеки. Очікуйте на вихід технології ІЛС за межі військових та промислових застосувань і перетворення їх на значущий фактор у таких видах споживчої активності, як мотокрос, дельтапланеризм, катання на лижах і сноубординг. У 2012 році виробник захисних окулярів Oakley представив лижні окуляри Airwave, обладнані акселерометром, гіроскопом, GPS та Bluetooth. Інформація виводиться на лінзу окулярів у реальному часі й може бути переглянута пізніше, тож ви маєте можливість проаналізувати свою швидкість та інші дані. Ще одна перевага згаданих окулярів – те, що вони допоможуть вам не заблукати, якщо ви потрапили в заметіль чи не в змозі знайти стежину. Інші кандидати на використання спорядження з ІЛС – професійні атлети на кшталт футболістів та водіїв NASCAR. Одного дня розігрувач не буде звірятися з комбінаціями, нашкрябаними в нього на нарукавній пов’язці, а побачить зображення схеми наступного розіграшу на заборолі свого шолома.

Для набуття широкої популярності поза межами цих спеціалізованих сфер застосування ІЛС має стати привабливішою та носильнішою, а також суттєво поліпшувати одну або більше з наших здатностей. Найліпший кандидат – людська пам’ять. Наразі вона така ненадійна та скороминуща, що я можу зрозуміти цінність сервісу, який у широкому діапазоні ситуацій надаватиме інформацію в реальному часі на ІЛС-протез. Уявіть собі захід, на якому ви не знаєте всіх присутніх, чи ділову зустріч, на яку ви прийшли не повністю поінформованим щодо обговорюваних тем. На вечірці ви одягнете свій модний ІЛС-дисплей та проінструктуєте пристрій показувати над головами людей їхні імена та ключову біографічну інформацію. На діловій зустрічі ви запитаєте інформацію щодо попередніх зустрічей і пунктів порядку денного. ІЛС-дисплей звернеться до корисних веб-сайтів, під’єднається до соціальних мереж та зариється у грандіозні джерела інформації на кшталт Національної цифрової публічної бібліотеки (НЦПБ) – порталу до всіх ресурсів кожного архіву, бібліотеки, музею та університету країни.

Такий різновид протезу для поліпшення пам’яті буде еквівалентом мозку з турбонаддуванням. Хоч би якою була тема, ви матимете доступ до цифр, посилань і думок. Ви перевірите факти щодо ваших друзів та колег (щоправда, це може відбитися на вашій популярності). Ви також обмінюватиметеся повідомленнями в реальному часі, зокрема це стосується відеоконференцій із друзями чи колегами, які братимуть участь, наставлятимуть, консультуватимуть чи просто стежитимуть за тим, що відбувається. Це буде корисно, якщо вам знадобиться порадитися з експертом – скажімо, якщо ви проводите мудровану хірургічну операцію, чи намагаєтеся опанувати кайтбординг, чи відкриваєте для себе нове місто, чи потребуєте поради щодо покупок. Ринок віртуальних опосередкованих розваг (що вже існують у вигляді телевізійних реаліті-шоу) також розростатиметься.

Визнання носильних пристроїв прискорюватиметься в міру злиття технології з модою. У другій половині ХІХ та на початку ХХ століття неймовірну популярність на хвилі моди здобув відмітний протезний пристрій – монокль. Його функція полягала в покращенні зору, проте він також став ультрамодним атрибутом. Його стали асоціювати із заможнимичоловіками з вищого класу, і він, у поєднанні з костюмом-візиткою та циліндром, став вишенькою на образі належним чином вдягненого капіталіста зразка 1890-х років. Аналогічно в наступному десятилітті Google Glass, в міру того, як його можливості ставатимуть дедалі кориснішими та краще інтегрованими в наше життя, поступово стане швидше модноорієнтованим, аніж функціональним.

Один з найперших протезів, монокль, набув поширення лише після того, як став атрибутом моди.

Мода допомогла багатьом новим технологіям перейти від ролі технічного пристрою до статусу популярного аксесуару. Президент Джон Кеннеді посприяв тому, щоб протисонячні окуляри перестрибнули з функціональної в модну нішу. Кишенькові годинники еволюціонували в наручні. Подумайте, скільки нині існує різних варіацій та дизайнів цих зрілих носильних технологій. Кількість годинникових брендів та моделей і дизайнів протисонячних окулярів вимірюється тисячами, ринок різних за дизайном навушників також переживає бум. Мода різнить, тож варіації квітнуть пишним цвітом.

Я стверджую, що визнання протезних і носильних технологій відбувається за іншою схемою та критеріями, аніж у разі зовнішніх технологій на кшталт екранних пристроїв. Що стосується протезів, технологія та функціональність підпорядковуються моді. Одна річ – замінити накривку на вашому телефоні. Зовсім інша – замінити подарований вашим батьком наручний годинник чи відмовитися від зручних і стильних окулярів на користь громіздкого шолома.