Читать книгу Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку - Ерік Берн - Страница 11

Багато хто погоджується, що неочікувана лайка переважно звучить нападливо й гідна осуду[12], але у двох випадках вона може бути ефективною саме через свою непристойність – коли нею спокушають і коли з нею забавляються.

У спокушанні лайку можна використовувати для самореклами. Якщо її застосовують саме так, вона стає ницою – і так само ниці ті американські бойскаути (виховані, варто розуміти, на вуличному ідеалізмі сера Роберта Бейден-Пауела), які носять відзнаку Комерсанта. Це мистецтво брудного заробляння швидких грошей на красотах природи[13].

Лайка для забави – це сатира на ницість, а сатира – це хірургічний сміх, що пробиває чиряки політичного устрою й людських взаємин. Тому лайка для забави робить життя не таким непристойним. Рабле скатологічніший за багатьох авторів, бо він намагався радіти своїй скатологічній епосі. Ось присвята до мого улюбленого видання його творів (у перекладі сера Томаса Уркугарта):

Але сатира – зовсім не те саме, що бунтівна вульгарність: «Я лаятимусь, слідкуючи за твоїм обличчям, і побачу, ідіот ти чи зразу мене розлюбиш. Зрозуміло, свиня?»

Тому гумористичні вірші гульвіс епохи Реставрації про збур, або ж гонорею, і пранці, себто сифіліс (неминучі хвороби тогочасного гультяя, котрий потім не знав, як їх вилікувати), зовсім інакші, ніж жалісливі словеса сучасних авторів на ту саму тему. Грубощі страшні, коли їх серйозно сприймає той, хто їх вимовляє, або той, хто чує. Коли ж ними перекидаються для втіхи й не швиргають у лице, мов стару грейпфрутову шкірку, читач (чи слухач) може або долучитись, або відступити зі словами «Це не смішно».

Найпоширеніші забавки з лайкою – жарти, анекдоти й лимерики. На жаль, довкола шести головних лайок можна вигадати обмежену кількість жартів, і всі вони з’явилися ще в сиву давнину. Непристойних анекдотів більше, але вони давно повідрощували собі бороди, поки сотні мільйонів студентів розказували їх сотнями мільярдів годин у сотнях тисяч наливайок останню сотню років[14]. Неоране поле оригінальності зараз лишилося хіба що в лимериках.

Найвеселіше забавлятися з грубощами та їхніми цензорами, замінюючи їх схожими за звучанням словами, як зроблено в «Офіційному самовчителі сексу»[15], де все розписано про дорогенні зони, везувії та кльоцик – «крихітний кулястий предмет, розташований біля хатки, одразу над солопієвими трубами». Звісно, під час габітусу чоловічий вектор має потрапити в рисочку. Утім, у романі Твіґза Джеймсона «Біллі й Бетті» вигадані слова ще ліпші, бо ближчі до оригіналів, і тому більше подобаються коханцям. Скажімо, той, хто не може знайти партнера для кублення, завжди може спустити гачок самотужки. А ще Джеймсон на прикладах показує, як дійти до фіналу, коли в тебе порожнє пуздро чи повний міх.