Читать книгу Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку - Ерік Берн - Страница 13

Наша мета дуже серйозна – розповісти про секс або навіть надихнути. Ми вже узгодили словничок із кількома анаграмами й домовилися за можливості уникати лайок. Тепер погодьмося, що забави уникати нема причин, – і нумо розглядати різні підходи до заявленої теми.

Найпроблемніше запитання «сексуального виховання»: «Як пояснити дітям про секс?» Його проблемність випливає з його безглуздості – у ньому-бо не більше здорового глузду, ніж у запитанні: «Як пояснити дітям про історію (геометрію, куховарство)?» На «пояснення» історії чи геометрії йде кілька років планового навчання й виконання домашніх завдань – і навіть після такої освіти їх справді «розуміють» не всі діти, ба навіть не всі вчителі. Багато батьків урешті кажуть собі (чи іншим): «Ага! Не знаєш, як пояснити дітям про секс, невдахо!» – чи навіть «Ха! Один я з усіх батьків умію пояснювати про секс!» Проблема тут не в батьках, а в уявленні, що існує якийсь такий «секс», який можна «пояснити». Його нема – так само, як нема «куховарства», котре теж можна «пояснити». (Гастрономічна енциклопедія «Ларус» навіть не намагається й обмежується історичними нарисами.) Корисно поговорити про температуру й аромати страв, але ніхто ще не став хорошим кухарем після розглядання малюнка газових труб чи слухання попереджень про отруйні гриби. Не можна просто відвести сина чи доньку подалі й сказати: «А зараз я поясню тобі, що таке секс. А Б В + Г Ґ Д = Е. Запитання є? Тоді добраніч. Пора спати». Подалі від чого?

Усі малі діти зразу питають, звідки беруться немовлята. Оскільки на це запитання ніхто не знає відповіді, батьки відчувають, що настав час розказати про рахтання, й або уникають відповіді, розводячись про сусідського лелеку, або йдуть ва-банк і кажуть: «Коли тато опускає свою штучку в мамину штучку, там з’являється маленька насінинка, і так далі, і тому подібне, отак і з’являються немовлята». Переважно такі батьки сміються або хоробряться – бодай частково тому, що не знають правильної відповіді й самі хочуть, аби хтось їм усе розказав. Дитина ж, замість слухати, замислюється про справді важливі речі. «А чому це татко такий веселий чи так хоробриться?» – думає вона. Вуличні діти ставляться до цього значно простіше й справді пояснюють. Навіть після неправильних пояснень чи заперечень, мовляв, у їхніх батьків нічого такого не буває, слухачі відчувають, що побували на натхненній і корисній лекції. Усі були серйозні, замислені та розсудливі, ніхто не сміявся й не хоробрився.

Оце й усе про сексуальне виховання для дітей від трьох до одинадцяти років. Із сексуальною підготовкою юнацтва від дванадцяти до двадцяти справи не набагато кращі.