Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 54

Слухай, Афанасію! Скажи-но тепер: що ти за звірок? Що за пташка? Для чого народжений?… Мені здається, ти народжений для землеробства.

Афанасій. Ясна річ, за своєю природою я люблю сади, поля, ліси, але справжній землероб – то мій батько.

Лонгин. Слава Богу! Ти народився для цього тому, що інші – для іншого, а вони народжені для іншого тому, що ти – для цього. Ось воно – Царство Боже. Тільки не сперечайсь! Ладнайся орати землю, заготовляти харч для людей і скотини, водити череди чи бджоли, чи що вже там звелить тобі твій Господь. Не бійсь! Сам труд у твоїй справі буде тобі солодший за пахуче повітря, чисті потоки вод, пташиний спів та навіть плоди твоєї праці. Цього чекає від тебе твоя вітчизна.

Коли ж не скоришся Господові, то знай, що туга загризе твою душу серед золочених палат і заплачеш, згадавши зелені поля. Вранці скажеш: «Коли ж той день мине?…». А ввечері скажеш: «Коли ж той світанок буде?» […]

Оце воно і є – жити в тілесному достатку, а втратити душевну втіху, мати Господа свого, що висить над твоїми очима, але не окриває, наче гніздо і своїх пташенят,[207] а б’є по сердечних зіницях, як орел оленя, сидячи на його рогах.

Афанасій. Оце ви вже вдруге згадуєте орла з вашим оленем.

Лонгин. Колись я читав, що орел, коли хоче вполювати оленя, то спершу качається в піску, щоб засмітити крила. Потім злітає на оленя й, сидячи на рогах, б’є крилами по очах, аж доки чи ударами, чи піском не засліпить. А сліпий олень швидше за стрілу мчить по горбах і, забігши на кручу, падає в прірву й гине.[208] «Блаженні ті, хто слухає Божого слова і його береже».[209]

Друже мій, Афанасію!..