Читать книгу Правознавство - Коллектив авторов - Страница 14

Нормативне соціальне регулювання, тобто упорядкування поведінки людей в суспільстві, здійснюється за допомогою соціальних норм – загальних правил поведінки, які поширюються на всі подібні випадки і на всіх суб’єктів. Разом з ними існують технічні норми – правила, які характеризують ставлення людини до природи, техніки, знарядь та засобів виробництва.

Зміст соціальних норм зумовлений рівнем соціально-економічного та культурного розвитку суспільства. Усі соціальні норми мають спільну мету – регулювати поведінку людей, але розрізняються за способами їх утворення і охорони від порушень, за формами виразу, методами впливу на суспільні відносини.

Види соціальних норм:

– норми права – прийняті (санкціоновані) і забезпечені державою загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, які надають учасникам відносин, що регулюються, суб’єктивні права і покладають на них юридичні обов’язки;

– норми моралі – правила поведінки, що ґрунтуються на існуючих у суспільстві уявленнях про справедливість, добро, честь, совість, гідність та забезпечені силою громадської думки;

– норми-звичаї – правила поведінки, що склалися історично і виконуються в силу звички (традиції, етикет);

– норми релігії – правила поведінки, встановлені різними віросповіданнями й обов’язкові для віруючих;

– корпоративні норми – правила поведінки, вироблені організаціями корпоративного типу (партіями, громадськими організаціями), які підтримуються владою громадських об’єднань.

У системі соціальних норм найбільш значущими, універсальними є норми права і норми моралі. Вони взаємодіють у процесі соціального регулювання, їх вимоги здебільшого збігаються: що забороняє або дозволяє право, те саме засуджує або заохочує мораль (наприклад, як право, так і мораль негативно оцінюють дії, що посягають на життя і свободу людини, принижують її гідність).

Водночас норми права і норми моралі мають ознаки відмінності:

1) за походженням – норми права встановлюються або визнаються державою, а моральні норми формуються у свідомості людей;

2) за формою зовнішнього виразу – норми права закріплюються у спеціальних державних актах, а норми моралі не мають письмової форми;

3) за сферою дії – норми права регулюють найбільш важливі суспільні відносини, які піддаються правовому впливу, а мораль може регулювати практично всі суспільні відносини;

4) за ступенем деталізації – норми права є деталізованими правилами поведінки, а норми моралі не містять точних правил, мають більш абстрактний характер;

5) за способом забезпечення – норми права забезпечуються примусовою силою держави, а моральні норми – силою громадського впливу (осудом чи схваленням).