Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 23

Карпатська ніч по-справжньому весняна…

Щось за вікном шепоче потічок.

Між темних схилів жовті каравани

Пливуть у даль численних зірочок.

Тут справжнє все, яскраве, чисте, миле.

В бруньках духмяних вже кипить життя…

І світ здається мирним, світлим, щирим,

І розпинають душу почуття.