Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 21

Сумують нині буки і ялиці,

Бо сніг прийшов сьогодні і в Карпати.

А сніг є сніг, і, власне, без різниці,

Чи він дрібненький йде, а чи лапатий.

Й похмуре небо зависа низенько,

Й вершини гір геть хмарами повито.

Здається, знову десь зима близенько,

Й стає від цього якось сумовито.