Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 9
В’яже весна теплий день перевеслами…
«Ллється повітря холодне і чисте…»
ОглавлениеЛлється повітря холодне і чисте
І коливає прозору фіранку.
Нині весна знов гуляє по місту
І так ходитиме аж до світанку.
На ніч у неї роботи багато,
Що до сьогодні вона не робила:
Хмари із неба за ніч позмітати,
Щоб вранці сонечко всіх нас зігріло.