Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 31
В’яже весна теплий день перевеслами…
«Дощить… І цілу ніч дощило…»
ОглавлениеДощить… І цілу ніч дощило.
Й така відчутна прохолода…
Якісь думки «розм’яклі» й тіло,
Та добре, що не на роботу.
Учора думав, що пройдуся,
Та в дощ не тягне щось гуляти.
Книжками зараз обкладуся
І буду цілий день читати.
