Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 76

Дощ весняний короткочасний

Прошелестів зеленим листом,

І знову з неба сонце ясне

Проміння сипле, мов намисто.

Поміж хмарок воно сміється,

Та ще і мружиться лукаво…

Вам все в роботі хай вдається,

Бо день вже видався на славу!