Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 80

Бентежний дух весни

Ще десь блукає світом,

Та вже всі наші сни

Наповнюються літом.

І сонячний цей день

Нам літо обіцяє…

То є весна ще десь?

Чи вже її немає?

Он липа як цвіте,

Й тополя білить пухом.

Весна іще… Проте

Вже пахне літнім духом.