Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 85

Чарівним акацій ароматом

Оповите місто, мов серпанком.

Зацвіли вони щось ранувато:

Не у червні, а травневим ранком.

Змінюється дивно так природа.

Чи не те щось коїться зі світом?

Нині весняна іще погода,

А квітує все, неначе літом.