Читать книгу Восьма звичка. Від ефективності до величі - Стівен Р. Кові - Страница 16

Рисунок 3.1 показує дві істотно різні життєві дороги і є простою схемою, або ж картою, восьмої звички: знайдіть власний голос і надихніть інших знайти свій. Ця діаграма двох доріг з’являтиметься на початку кожного з наступних розділів, аж до розділу 14. Кожна нова версія діаграми підкреслюватиме провідну ідею тих розділів. Таким чином ви бачитимете, де ви перебуваєте, де побували і куди прямуєте.

Рис. 3.1

Кожен обирає в житті одну з двох доріг – молодь та літні люди, багаті і бідні, чоловіки і жінки. Одна дорога, широка і вторована, провадить до посередності, інша – до величі і сенсу. Можливості, що існують на кожному із цих напрямів, такі ж розмаїті, як здібності й характери представників людського роду. Але контраст між цими двома шляхами такий разючий, як день і ніч.

Дорога до посередності стримує людський потенціал. Дорога до величі вивільняє і реалізує цей потенціал. Дорога до посередності – це швидке вирішення проблем, спрощений підхід до життя. Дорога до величі – це процес послідовного зростання «зсередини назовні». Мандрівки нижньою дорогою ведуть до посереднього життя у культурі, запрограмованій на егоїзм, потурання своїм примхам, мізерність, порівняння себе з іншими, суперництво й позицію жертви. Ті ж, хто мандрує верхньою дорогою до величі, вивищуються над негативними впливами культури й обирають шлях творця особистого життя. Дорогу до величі можна назвати одним словом – голос. Люди, які обирають цей шлях, знаходять власний голос і надихають інших знайти їхній голос. Усі інші нічого не досягають.