Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 26

Вічна вкраїнська робота —

Нумо, не збийтесь з ноги!

Стали за ротою рота:

Шибздики косять сніги.

Стали полки за полками,

Сніг той скиртують в стоги.

Скирти зростають з віками.

Нумо, не збийтесь з ноги!

Армії шибздиків косять.

Фронтом стоїть вереда.

Як зародило в покосах —

Зрада, облуда, біда!

Хто там стоїть охоронцем?

Де ж та весна молода?

Але вже сонце, вже сонце

З юним мечем вигляда.

Трудяться в празник і в будень —

Вічні вкраїнські труда!

Що з того буде, що буде?

Буде велика вода…