Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 35

Сіра чапля прилетіла в гості

Звідки ти чаплице моя сіра

Прямо в душу впала з високості

На моє озеречко присіла

Вже ніхто до мене не літає

Всіх бульдозер одчахнув навіки

Тільки ти сповита в сотні таєн

Ще несеш для серця щемні ліки

Як без тебе тужно і вдовино

Смертно просто і безсмертно важко

Сіра чапле славна чапелино

Не кидай нас не цурайся пташко