Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 37

Славні мої діти

Ми гермафродити

А наш вождь-бухгалтер

Все ж носить бюстгальтер

Любить міфи-міфчики

І міняє ліфчики

Любить мані-маники

І міняє станики

Станики-нацицники

Дістає поличники

Від Юлі-мужчини

Часто й без причини

А Юля штаниною

За народ стіною

А Юля-мільярдерша

У народі перша

Коли ж наш бухгалтер

Скине свій бюстгальтер.

Чи кучмовоз піде у юшку

І чи розварить все вона

Чи Кучма всіх візьме на мушку

Всім язики поприпина

Чи Ющенко усіх подужа

В благословенну Божу мить

Чи лиш обіцянок калюжа

Із тої юшки задимить

Бо благовірні юшкостяги

Вже повсідались за столи

Ще так далеко до звитяги

Вони ж всі крісла загребли

На запах кропу і петрушки

Усілась загребуща рать

Бо ще ж нема отої юшки

Вони ж ложками торохтять.

Пив славу, гроші, владу пив.

Його Господь сам покропив.

Та по великому рахунку

Чогось забракло в тому трунку.

Тоді здригнувся весь народ,

Коли змія вповзла у рот.

Коли прийшла найбільша скрута,

Сил додала йому отрута.

Й епоха подала мужчину

Для честі, слави і для чину…